- корчити
- 1) (спричиняти корчі, зводити судомою), судомити, карлючити2) див. удавати 1)
Словник синонімів української мови. 2014.
корчити
Смотреть что такое "корчити" в других словарях:
корчити — чу, чиш, недок., перех. 1) також без додатка, перев. безос. Виникати, з являтися (про корчі); судомити. 2) перен., розм., рідко. Удавати кого небудь, прикидатися ким небудь. Корчити дурня. 3) зах. Корчувати, викорчовувати … Український тлумачний словник
корчити — корчу, чиш, Пр. Викорчовувати. Задумав єм крякы корчити і ролю зробити … Словник лемківскої говірки
корчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
куглювати — корчити дурня, пустувати, фіглярничати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
засудомити — ить, док., перех. і без додатка. Почати судомити, корчити. || безос … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). || перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),… … Український тлумачний словник
карлючити — ить, недок., перех., розм. Те саме, що корчити; скручувати … Український тлумачний словник
скорчити — чу, чиш, док., перех. 1) Док. до корчити. || безос. 2) Дуже зігнути (у 2 знач.). Скорчити ноги. 3) розм. Скрививши своє обличчя, надати йому іншого виразу. 4) перен., рідко. Перемогти, подолати кого небудь. •• Ско/рчити Ла/заря прикинутися… … Український тлумачний словник
судомити — мить; мн. судо/млять; недок. 1) перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. || безос. 2) перех. і неперех., безос. Те саме, що ламати 6) … Український тлумачний словник
